- розгородити
- —————————————————————————————розгороди́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розгородити
Смотреть что такое "розгородити" в других словарях:
розгородити — див. розгороджувати … Український тлумачний словник
розгородити — [розгороди/тие] роуджу/, о/диеш; нак. ди/, роуд і/т … Орфоепічний словник української мови
розгороджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розгородити. || розгоро/джено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розгородження — я, с. Дія за знач. розгородити … Український тлумачний словник
перегороджувати — перегородити 1) (чим розділяючи на частини приміщення, простір), розгороджувати, розгородити; перепинати, переп ясти, перепнути (перев. тканиною); перетинати, перетяти, перетнути (річку, канал тощо штучними спорудами) 2) (шлях комусь / чомусь),… … Словник синонімів української мови
